Стаття на тему: організація роботи з молодими педагогами

Н.М. Корженівська, методист Старокостянтинівського професійного ліцею

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З МОЛОДИМИ ПЕДАГОГАМИ

Зорієнтувати молодого педагога в навчально-виховному процесі, надати практичну допомогу в його оволодінні основами, допомогти у соціально-педагогічній адаптації до обраної професії – головна мета «Школи молодого педагога». Вплив прямого контакту молодих педагогів із педагогічним процесом дає змогу практично ознайомлюватися зі своєю професією, набувати потрібних умінь і навичок у справі навчання й виховання учнів.

У системі безперервної освіти педагога етап професійного становлення педагога-початківця посідає важливе місце й охоплює відносно великий часовий відрізок – близько трьох років. Для якісного забезпечення процесу становлення молодого педагога нашим методичним кабінетом була розроблена єдина програма, в якій передбачено такі напрями діяльності:

-     поглиблення психолого-педагогічних знань, вивчення директивних документів, нормативних та інструктивно-методичних матеріалів Міністерства освіти і науки України;

-     поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання,  поповнення знань із суміжних предметів, які викладає молодий педагог;

-     ознайомлення з підходами до виховного процесу в ПТНЗ, до формування всебічно розвиненої особистості на основі традицій національного виховання та особистісно зорієнтованої концепції освіти.

Для викладачів та майстрів виробничого навчання, які мають стаж педагогічної діяльності до 3-х років, створені школи молодого викладача, молодого майстра. Такі школи доцільно організовувати, якщо в колективі працюють не менше п’яти педагогів-початківців. За меншої кількості доцільно використовувати наставництво.

Зміст роботи цих шкіл визначається тими проблемами та типовими труднощами, які виникають у молодих спеціалістів. План роботи такої школи складається з питань теоретичного та практичного характеру.

План роботи з молодими педагогами

№ з/п	Робота	Дата
1	Провести зустріч молодих педагогів з дирекцією ліцею.
2	Призначити наставників для педагогів-початківців.
3	Відвідування молодими педагогами навчальних занять, виховних заходів педагогів-наставників.
4	Проведення консультацій для молодих педагогів.
5	Провести «методичний тиждень» відкритих уроків серед молодих педагогів.
6	Підбити підсумки стажування педагогів.

План стажування

№ з/п	Питання	Практична діяльність	Дата	Відповідальні
І.	1. Вимоги до оформлення документації ліцею. 2.  Постановка мети уроку, добір змісту, методів навчання.	1. Оформлення журналу, особової справи учня. 2. Складання конспекту уроку певного типу. Формування мети уроку (відповідно до теми).	вересень
ІІ.	1. Планування виховної роботи на основі урахування вікових та індивідуальних особливостей учня.	1. Ознайомлення з планами роботи кращих класних керівників.
ІІІ.	Учнівський колектив – основа виховання.	1. Складання психолого-педагогічної характеристики учня та всього колективу. 2.  Розв’язання педагогічних ситуацій.
IV.	Розвиток пізнавального інтересу учнів.	1. Конструювання проблемного уроку. 2. Відвідування та аналіз уроку.
V.	Моральне та патріотичне виховання учнів.	1. Розробка планів проведення «уроків мужності», зустрічі з цікавими людьми. 2. Розробка, зміст і методика проведення вікторин серед учнів.

Система професійної підготовки інженерно-педагогічних кадрів - це цілісний процес, у структурі якого особливе місце займає післявузівська ді­яльність молодого педагога.

На першому етапі адаптації відбувається знайомство молодого педагога з вимогами до професії, його включення у самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи із вимогами навчально-виховного закладу. Другий етап пов'язаний із процесом подолання труднощів навчальної діяльності і початком формування майстерності моло­дого спеціаліста. Третій етап визначається як етап високої адаптованості і є результатом ефективної діяльності молодого педагога на попередньому етапі. Для цьо­го етапу характерним є високий рівень самостійності початківця, його творчий підхід до навчальної діяльності.

Дослідження показують, що процес адаптації молодих педагогів до на­вчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги, яку він одержує від адміністрації навчального закладу, досвідчених колег по роботі. Випускники педагогічних навчальних закладів здебільшого мають не­погану фахову підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях мето­дичної підготовки, діяльності учнівського колективу, веденні документації, роботі з батьками. Левову частину творчої енергії, досвіду, сміливості у пошуках відомі педагоги здобували саме у  перші роки своєї педагогічної ді­яльності. Занедбувати ці роки не можна: ми прогайнуємо можливості для творчого зростання педагога. Варто скласти орієнтовну схему роботи методиста з молодими педагогами.

Орієнтовна схема роботи методиста з молодими педагогами

1. Ознайомлення педагога-початківця з правилами внутрішнього розпоряд­ку навчального закладу, з основними правами і обов'язками педагога, оплатою праці.

2. Вступна бесіда (визначаються основні нахили, здібності, потенційні можливості молодого педагога, його сімейний стан, матеріальне ста­новище тощо).

3.  Закріплення за ним наставника.

4.  Надання допомоги молодому педагогові у плануванні його роботи (озна­йомлення з навчальним програмами, вимогами до складання кален­дарних та поурочних планів, до ведення зошитів, щоденників, клас­них журналів, звітності).

5. Ознайомлення педагога-початківця з організацією виховної роботи у навчальному закладі.

6.  Включення його до роботи школи молодого педагога (пер­ший та другий роки роботи).

7.  Проведення методичними комісіями роботи щодо вдо­сконалення професійної майстерності молодих педагогів.

8.  Складання розкладу для взаємного відвідування уроків педагогом-стажистом і його наставником.

9. Проведення діагностування молодого педагога (в кінці першого року роботи з метою надання цільової методичної допомоги педагогові).

10. Включення молодого педагога у роботу майстер-класів, творчих груп тощо (другий - п'ятий роки роботи).

11. Щорічне проведення «Тижня педагогічної майстерності» молодого педагога (перший — третій роки роботи).

12. Організація самоосвіти молодого педагога (починаючи з першого року роботи).

14. Ознайомлення молодого педагога з перспективним педагогічним до­свідом (другий — п'ятий роки роботи педагога).

15. Складання пам'яток на допомогу педагогові-початківцю.

16. Організація та здійснення внутрішньоліцейного контролю за роботою молодих педагогів (третій — п'ятий роки роботи): проведення фронталь­ного, класно-узагальнюючого контролю, перевірка рівня навчальних досягнень, вихованості, розвитку учнів.

У бесіді з молодими педагогами з'ясовують їхні нахили, бажання, інтереси. Намагаються вже з цієї бесіди зробити висновок, яка допомо­га потрібна кожному з них, як найраціональніше використати їхні мож­ливості.

Нерідко буває так, що на педагога, який тільки-но почав свою трудо­ву діяльність, покладається безліч постійних і тимчасових доручень (клас­не керівництво, керівництво гуртками, участь у художній самодіяльності, проведення екскурсій тощо). Добросовісний педагог, намагаючись виконати все якнайкра­ще, але не маючи досвіду, не відчуваючи підтримки старших колег, часто не може впоратися з жодним дорученням і зневіряється у власних силах. Інколи керівники навчального закладу забувають, що молодому педагогові потрібна по­стійна товариська допомога. Тому у ПТНЗ області використовується система наставництва. Потрібно вести ретельну роботу з добору і навчання тих, кому доручається керівництво стажуванням молодих педагогів. Роботу педагогів-наставників слід розглядати як одне з найважливіших громадських доручень. Адміні­страція навчального закладу повинна використати всі можливості для їхнього мораль­ного і матеріального стимулювання, питання про їхню роботу варто пері­одично виносити на засідання педагогічної ради.

Роботу наставника з підлеглим варто розпочинати з довірливої бесіди, часто в присутності одного з членів адміністрації. Вивчаються позитив­ні, негативні моменти у його вузівській підготовці, напрямки допомоги, можливості раціонального використання педагога-початківця у позакласній та позанавчальній роботі. Варто ознайомити початківця з обладнанням методично­го кабінету, матеріалами бібліотеки тощо, дати стислу характе­ристику груп, у яких йому доведеться працювати. Наступний етап — складання індивідуального плану роботи молодого педагога (стажиста) з урахуванням його потреб і можливостей.

У складанні плану і його реалізації велику допомогу надає наставник. У своїй роботі з молодими педагогами наставник використовує різнома­нітні форми.

Зміст і форми роботи наставника з педагогом-початківцем

1. Складання індивідуального плану роботи молодого педагога з урахуванням його потреб і можливостей.

2. Взаємовідвідування уроків і позанавчальних заходів з їх подальшим обговоренням.

3. Спільні відвідування уроків досвідчених колег і їх ретельний аналіз.

4. Випереджувальне відвідування початківцем уроків, що проводяться на­ставником.

5. Спільне складання календарно-тематичних планів, кон­спектів уроків.

6. Допомога молодому педагогові в розробці уроків, позанавчальних заходів.

7. Надання молодому педагогові рекомендацій щодо самоосвіти.

8. Ознайомлення молодого педагога з науково-методичною літературою.

9. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків ін­ших педагогів.

10. Допомога в роботі з важковиховуваними учнями та їх сім'ями.

11. Залучення молодого педагога до методичної та громадської роботи.

У перші два-три тижні уроки молодого педагога відвідують лише на­ставники та його колеги, адже відомо, що присутність на уроці керівника навчального закладу надто хвилює початківців, а дружні зауваження колег сприймаються ним значно лояльніше. Тільки починаючи з третього тижня роботи початківця, на уроки можуть прийти директор і його заступники. Наставникам при спостереженні й аналізі уроків початківців вар­то використовувати систему тематичних пам'яток.

Пам'ятка наставнику для аналізу уроку молодого педагога

1. Чи зацікавив урок учнів?

2. Чи забезпечується цілеспрямована розумова діяльність учнів?

3. Чи дотримується викладач педагогічного такту?

4. Як створюються ситуації для глибокого сприймання матеріалу, емо­ційних переживань учнів?

5. Як здійснюється контакт з групою та окремими учнями, тобто як на­лагоджено зворотній зв'язок?

6. Наскільки ефективно організовано самостійну роботу учнів, як викладач озброює їх навичками самоосвіти, самоконтролю?

7. Що на уроці найбільше вдалося викладачеві?

8. Які заходи виховного характеру було здійснено?

9. Як формувалася на уроці свідома робоча дисципліна?

10. Що не вдалося? Чому? Як працювати над усуненням недоліків?

Рекомендації з підготовки молодого педагога до уроку

1. Вчитайтеся у розділ програми, який потрібно вивчити на уроці, а у деяких випадках — і в пояснювальну записку до програми.

2. Вивчіть матеріал цього розділу, питання, теми.

3. Сформуйте задум уроку, дайте відповідь на питання, щоб ви хотіли досяг­нути у результаті його проведення, сформулюйте мету уроку (навчаль­ну, виховну, розвивальну).

4. Уявіть колектив навчальної групи, уявно намалюйте конкретних учнів. Уявіть пси­хологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевті­лення, намагайтеся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.

5. Виберіть з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для цього матеріалу і для конкретних учнів.

6. Зіставте вибрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюйте свої дії на даному уроці.

7. Продумайте структуру уроку і зафіксуйте усе, знайдене у плані-конспекті.

8. Підготуйте наочні і навчальні посібники, не забудьте підготувати і переві­рити справність ТЗН, комп'ютерної техніки.

9. Повторіть про себе або вголос вузлові елементи плану, продумайте непе­редбачені обставини, знайдіть і зафіксуйте запасні варіанти.

10. Спитайте себе: «Я готовий до уроку?»        

Поради досвідчених колег молодому педагогові

1. Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотріб­них предметів у навчальному приміщенні.

2. Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.

3.  Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Ви­користовуйте різні форми перевірки. Вводьте систему взаємопере­вірки.

4.  Поясніть учням мету, завдання уроку.

5.  Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити проблеми, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.

6.  Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять од­ногрупники.

7.  Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці — пропо­нуйте учням більше писати, розв'язувати прикладів.

8.  На уроці кожний учень повинен бути на виду, до кожного шукайте ін­дивідуальний підхід.

9.  При використанні технічних засобів навчання, комп'ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби на­вчання ефективно.

10.  При організації самостійної роботи, гри, усних відповідях не квап­те учнів.

11. Використовуйте усі наявні можливості для реалізації принципів розвивального навчання.

12. Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бережли­вість, зібраність.

13.  Пам'ятайте: кожний урок не повинен бути схожий на попередній.

Адміністрації ПТНЗ потрібно налагодити систематичну роботу з на­ставниками, періодично проводити для них семінари-практикуми, у ході яких можна розглянути такі питання:

-     складання орієнтовного індивідуального плану роботи молодого педагога;

-     зміст і форми роботи наставника з молодим педагогом;

-     навчання молодих педагогів самоаналізу уроку;

-     форми і методи впровадження досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду у практичну діяльність молодого педагога;

-     методика складання проекту підсумкової характеристики молодого педагога;

-     обмін досвідом щодо звітування тощо.

Адміністрації ПТНЗ варто на допомогу наставникам створювати ряд пам'яток, наставники повинні систематично аналізува­ти хід роботи зі своїми підлеглими, вносити необхідні ко­рективи у свою роботу.

Пам'ятка для наставника

1.  Разом з молодим педагогом глибоко проаналізуйте навчальні програми і пояс­нювальні записки до них.

2. Допоможіть молодому педагогові скласти календарно-тематичний план.

3. Допомагайте у підготовці до перших уроків, першої зу­стрічі з учнями. Найбільш важкі теми розробляйте разом з молодим педагогом.

4. Допомагайте молодому педагогові у веденні тематичного обліку знань, проведен­ні залікових уроків.

5.  Разом підбирайте і готуйте дидактичний матеріал, наочні посіб­ники, тексти задач, вправ, контрольних, самостійних, залікових робіт.

6.  Відвідуйте уроки молодого педагога з наступним їх детальним аналізом, запро­шуйте  його на свої уроки, разом їх обговорюйте.

7. Допомагайте у підборі методичної літератури для самоосвіти.

8.  Діліться досвідом шляхом доброзичливого показу зразків роботи.

9. Допомагайте своєчасно, з терпінням, наполегливо. Ніколи не забувайте відмічати позитивне у роботі молодого педагога.

10. Вчіть не копіювати, не сподіватися на готові розробки, а виявляти влас­ний педагогічний почерк.

Останнім часом набуває поширення інша форма керівництва роботою молодих педагогів — участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер-класу. Справа у тому, що в системі наставництва не використовується важ­лива для успіху стажування умова — добровільне бажання того, хто навча­ється, переймати досвід роботи свого наставника.

Навчання у майстер-класі грунтується на передачі педагогом власного досвіду. Педагог, який проводить заняття у майстер-класі, повинен уміти не тільки узагальнювати власний педагогічний досвід, але й передавати його іншим. Для майстер-класу розробляється тематика занять, на яких використову­ються такі методи, як відкриті уроки наставника, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуаль­ні та групові консультації, уроки-панорами тощо. Для більшої нао­чності доцільно лекції та консультування поєднувати з прямим показом ме­тодів роботи.

Набуває також популярності ви­користання у навчанні педагогів відеозаписів навчально-виховних заходів. За допомогою відеозаписів доцільно навчати молодих педагогів майстерності педагогічної тех­ніки, педагогічного спілкування та ін.

Досить актуальним у навчанні молодих педагогів залишається відві­дування уроків своїх колег, а також підготовка власних відкритих заходів. Однією з необхідних умов успішного професійного зростання моло­дого педагога є цілеспрямована і систематична робота із самоосвіти. За словами Ж.-Ж. Руссо, тіль­ки самоосвіта спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою, без сумніву, повинен бути освітянин. Самоосвіта педагога має істотне значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування умінь професійної педа­гогічної діяльності. Варто виділити декілька критеріїв готовності педагога-початківця до самоосвітньої діяльності:

-     уміння вибрати напрям пошуку необхідної літератури; визначити, у яких публікаціях містяться відповіді на питання, які цікавлять молодого педагога; у яких періодичних виданнях можна знайти по­трібну інформацію; у яких бібліографічних показниках повинна бути інформація, яка цікавить стажиста;

-     здатність, впроваджуючи конкретний педагогічний досвід, визначити основну ідею досвіду, осмислити систему власного досвіду;

-     потреба у різнобічній педагогічній діяльності як одному із засобів під­вищення рівня своєї педагогічної культури.

Необхідною умовою плідної роботи молодих спеціаліс­тів є відповідна організація самоосвіти адміністрацією ПТНЗ. Мова йде про:

-     створення оптимальних умов для самоосвітньої роботи;

-     організацію семінарів-практикумів з питань використан­ня прийомів і засобів організації самоосвітньої роботи;

-     визначення конкретних вимог стосовно самоосвіти;

-     забезпечення внутрішньоучилищного контролю за цією ділянкою ме­тодичної роботи.

Важливо стимулювати самоосвітню діяльність педагога-початківця. Від­мітимо деякі шляхи вирішення цієї проблеми:

-     осмислення педагогічного досвіду і методичних рекомендацій з пози­цій науки, усвідомлення принципів, закономірностей, ідей, що лежать в основі досвіду, який вивчається, чи методичних рекомендацій;

-     включення молодих педагогів в активну роботу методичних об'єд­нань.

Варто у планах роботи методичних об'єднань передбачити такі заходи:

-     виступи мо­лодих педагогів з певних теоретичних питань:

-     відкриті уроки, які молоді педагоги проводять на останньому (заключ­ному) етапі стажування (у квітні-травні);

-     творчі звіти молодих педагогів перед колективом;

-     захист підготовленого молодим педагогом реферату з педагогічної проблематики.

Джерельна база

1. Бондар В., Шапошнікова І. Управління формуванням професійної компетентності вчителя // Освіта і управління. – 2006. – Т. 9. – число 2. – С. 20 – 27.

2. Страшна Л. Молодий учитель у школі // Директор школи. – 2003. - №16.

3. Чухно Л. Технологічна культура вчителя // Завуч. – 2006. - №10. – С. 11 -12.

4. Шкарпітко Н. Професійне зростання педагогічних працівників Приірпіння // Управління освітою. – 2004. - №23.